Як смайлики змінили світ?

Існує 3,2 мільярди користувачів Інтернету по всьому світу, і 92 % з них регулярно користуються емоджі))

Ми всі опинялися в ситуаціях, коли смішні символи в наших чатах дозволяли  нам висловитись влучніше, ніж ми могли б сказати словами. 

Ось ви намагаєтесь покласти край незграбній вечірній переписці:  .

Ось ви переглядаєте відео скандального політика на Facebook: .

А ось відповідь представника Білого Дому на запитання журналістів щодо скандального звільнення Rерівника ФБР: …

Так, навіть Білий Дім говорить з пресою мовою емоджі. І це вже мало кого дивує…

Адже Emoji (з японської, зображення (e) + персонаж (moji)) стали невід’ємною частиною цифрового життя. Все це трапилося так швидко. Самі смайлики, такі як : – ) датуються появою електронної пошти в 1982 році, класичний стандарт emojis отримали на перших японських “функціональних телефонах”починаючи з кінця 1990-х , Emoji-клавіатуру компанія Apple презентувала лише 2011 року. Тепер ви можете використовувати 1088 різних Емоджі.

Щорічний випуск нових “емоцій”від Unicode, неприбуткового консорціуму, який займається стандартизацією даних, вважається важливою подією.

Серед останніх поповнень –  

Загалом, 2017 рік – це 56 нових смайликів (69, якщо рахувати з гендерними відмінностями). 

Професор лінгвістики Вівян Еванс, автор “Кодексу емоцій”, провідний авторитет галузі цифрового спілкування, бачить емоджі як еволюційну реакцію на стрімке мобільне спілкування – процес, аналогічний тому, коли пунктуація допомогла полегшити перехід від усної до письмової традиції.

Еванс вважає, що невірно називати Emoji мовою – вони не мають граматики або синтаксису, тому спроба перекладу звичайних речень в emoji перетворюються на гру в шаради. Це парамова, яка близька до тих ролей, які в розмовній комунікації виконує жест, вираз і тон голосу. “Коли ми спілкуємось з кимось, 60-70 % інформації про наші відчуття і емоції приходять від невербальних сигналів”, – каже Еванс. “Наприклад, ми можемо створювати більше 10 тис. виразів обличчя. Смайлики переносять тексти електронних листів та смс у площину мови”.

Такою, в принципі, і була задумка їхнього винахідника, Шігетака Куріта, який під час роботи в японській телекомунікаційній компанії NTT Docomo в 1999 році створив перші 272 смайлики. І докази  їхньої популярності у спілкуванні людини ви можете побачити на emojitracker.com, сайті, що підраховує використання emoji у Twitter в режимі реального часу, як на фондовій біржі для настроїв. Майже всі найпопулярніші смайлики – емоційні.

 

Emoji  – слово року (2015 р.) згідно з Оксфордським  Словником. Емоджі, що передає цей вираз, було використано у чатах 1 млн.706 тис. разів.  , ,   залишаються не менш популярними. 

Саме емоційність – це те, що робить смайлики корисними. Те, що робить їх цікавими. Це майже нескінченна кількість інтерпретацій. Деякі з них мають неабияке подвійне дно. Наприклад, повідомлення вашого чоловіка з , а потім , і цілком ймовірно не є запитанням про меню на вечерю .

Apple, більш вимогливий до правил пристойності на Unicode, нещодавно переробив персиковий смайлик так, щоб він не викликав зайвих асоціацій. Instagram на певний час заборонив пошук за словом баклажан. Але бажання користувачів використовувати подвійне значення певних символів сильніше заборон ( ).  

Емоджі стали частиною нашого політичного вибору, світоглядних уподобань, ціннісних орієнтирів. Так символ  був обраний прихильниками лібералізму,   – символ LGBT-общини, – символ протистояння расизму,  – права меншин, – емоджі, створений за вимогою саудівської школярки.

Тим не менше, за словами Джеремі Берге з Емоджіпедії, найпоширеніші запити стосуються “фірмових” символів. “Є чашка для кави, але багато людей просять каву” Starbucks “, чітких логотипи своєї улюбленої футбольної команди, хоча все це проти факторів вибору Юнікоду”. Що ж, зрештою, ми усі – племінні тварини. І зростаюча кількість компаній, які пропонують платити за брендові смайлики, вказує на те, що дні централізованого планування Емоджі не будуть тривати вічно. Все це покладає велику відповідальність на Unicode. “Це громадська організація, але більшість в ній – білі інженери старшого покоління з Силіконової долини, які в остаточному підсумку схиляються до вимог акціонерів”, – говорить Еванс. “І вони приймають рішення про те, як буде спілкуватись цей світ, і це досить дивно, якщо подумати”.

Є 11 повноцінних членів Unicode, кожен з яких платить 18 000 доларів на рік: гіганти Силіконової долини Adobe, Apple, Facebook, Google, IBM, Microsoft, Oracle та Yahoo,німецька компанія SAP, китайська телекомунікаційна компанія Huawei та уряд Оману.
Еванс розглядає цензуру як серйозну проблему.

Apple нещодавно змінила рушницю на смак до водяного пістолета та продовжує виступати проти гвинтівки.

Але ще більш підступна загроза ховається глибоко у нашому мозку. Згідно з гіпотезою Сепіра-Уорфа (що досі обговорюється в лінгвістичних колах) граматика нашої рідної мови змінює нашу свідомість. Підтвердженням цієї гіпотези є відповідне сканування мозку. Тому, зазначає лінгвіст, емоджі, в певному сенсі – це потенційна небезпека. Якщо Unicode може змінювати та впливати на системи комунікації, якими користується весь світ, і в той самий час залежати від інтересів своїх акціонерів, наслідки будуть доволі сумними. 

Що ж робити? По-перше, обмежити кількість візуальних символів в своїх повідомленнях. Подивіться, зрештою, Emoji Movie, фільм, який, хоч і провалився в прокаті, але мав насправді важливе послання. Люди люблять наслідувати. Наша соціальна поведінка формується під впливом поведінки оточуючих, більшості. Ми ліниві. Набагато простіше виразити співчуття , ніж написати щиру, проникливу відповідь. Набагато простіше глузувати над кимось з , ніж з розумом.

Якась бездумна легковажність виявляється в нашому емоційному діапазоні. Ми стаємо вузлами в системі, наші 10 тисяч потенційних виразів обличчя зводяться до банального меню біт коду, вибраного групою безвідповідальних технологів-мільярдерів. Дуже важко зрозуміти, як до цього відноситись, окрім як 

за матеріалами: https://www.standard.co.uk