Кожен з нас, хто володіє сучасним смартфоном, підсвідомо боїться втратити його.
Подивіться на своїх дітей, очі яких починають світитись, варто їм сісти за обідній стіл і почати переглядати свою стрічку новин в соціальних мережах.
Насправді, ми почуваємо себе розкутіше з мобільними пристроями, адже вони створюють неповторний емоційний фон кожного разу, коли ми занурюємось у світло їхніх екранів, відкриваємо для себе багатоманітний світ новин, повідомлень, візуальних образів. І все ж таки, саме покоління Х – ті, хто зростав у просторі зародження Інтернет-мережі і був обмежений, з точки зору сучасності, у своїх віртуальних можливостях, краще знають, що таке Бути.
Будь-який гаджет, який постійно знаходиться біля нас, завжди тримає нас у напрузі. Ми постійно очікуємо на дзвінок, повідомлення, коментар. З часу появи нових технологій (радіо, телебачення, відеоігор) вони змагаються за нашу увагу, але постійний доступ до Інтернету – це зовсім інше. Він знищує саме поняття усамітнення, той стан, який люди знали протягом тисячоліть, і який, як показує історія, надзвичайно важливий для нашого внутрішнього розвитку.
Нові дослідження доводять, що цей невблаганний фоновий шум тривожно впливає на емоційний стан та психічне здоров’я підлітків. Про це говорить у своїй книзі Джин Твенге, професорка факультету психології університету Сан-Дієго, авторка терміну iGen – покоління Інтернету, народженого у 1995-2012 роках. Дослідниця шукала відповіді на питання, чому сучасні діти, діти суперзв’язку, ростуть більш терпимими, але менш щасливими і абсолютно неготовими до дорослішання.
Поширення депресії у молоді та підлітків збільшилося в період між 2005 і 2014 роками. У період з 2007 по 2015 рік рівень самогубств також почав різко зростати, а число дітей і підлітків, які опинились у лікарні з тілесними ушкодженнями чи думками про самогубство подвоїлось протягом приблизно того ж часу. Опитування, проведені Твенге, показують, що підлітки стали відчувати себе самотнішими в 2013 році. Історія психології знайома з феноменом наростання та зниження відчуття емоційного благополуччя від покоління до покоління, але результати досліджень Твенге демонструють неприємний факт раптового наростання ознак стресу у покоління iGen.
Життя підлітків 90-х також було нелегким, тим не менш, вони могли розраховувати на моменти спокою, тиші, які захищали від хаосу підліткового віку. Навіть в найнапруженіші дні, граючи в футбол після школи, намагаючись надолужити нескінченні домашні завдання і посидіти з друзями, вільний час цього покоління не розбивався на випадкові колекції хвилин, наповнених запитами та кліками.
Діти того часу могли годинами готувати підбірку пісень на касетах, дивитися Баффі і навіть ходити в клуби з нестерпно повільним інтернетом. Вони могли занурюватись в якусь справу надовго і без відчуття дискомфорту. І коли все це переставало їх розважати, слідували періоди задумливої мрійливості, дослідження журналів чи судом творчості. Періоди самотності без розпачу. Час заглиблення у власну свідомість, власний внутрішній світ – здатність, що була ритуалом посвячення для молоді. Але сьогоднішні підлітки можуть не розуміти цей досвід; вони втягнуті у світ за допомогою соціальних мереж і смартфонів як своїх постійних компаньйонів – на краще це чи на гірше.
Сучасні батьки стурбовані кількістю часу, який їхні діти витрачають онлайн, хвилюються про віртуальне переслідування та цькування, про перегляд порно, проте вони не відчувають необхідності вчити своїх нащадків вміти залишатись наодинці з своїми думками, не розуміють, чому це так важливо. Можливо, дорослі вважають, що це природньо для кожної людини, на це непотрібно наголошувати, але, що більш ймовірно, вони не хочуть визнавати те, наскільки складно їм самим відключитись від цього захоплюючого віртуального світу.
Зважте, що навіть не наголошуючи на безпосередньому зв’язку між погіршенням психічного здоров’я підлітків та використанням смартфонів, факт збільшення відчуття занепокоєння, депресії та суїцидальної поведінки залишається фактом. А ще сон. Це покоління надзвичайно мало спить, прогортання стрічки новин у затишку вечірнього світла мало сприяє повноцінному сну.
Що ж робити? Ви і ваші діти можете придумувати власні стратегії, але ігнорувати свій телефон протягом декількох годин – це вже гарний початок. Послухати досвід “свого” дорослого про самотність також розумно. Для деяких людей, особливо тих, хто стикається з тривогою та депресією, залишатися наодинці з своїми думками не завжди приємно, тому перевіреним методом заспокоєння стануть практики йоги і медитації. Не менш дієвим залишаються особисті Щоденники. Спробуйте описати, що ви відчуваєте, перебуваючи у віртуальному світі і без нього, досвід вираження власних емоцій допоможе вам краще зрозуміти їх і, можливо, дозволить вам побачити емоційні наслідки залежності від соцмереж і смартфона загалом.
У нескінченності потоків інформації, які ми отримуємо кожного дня, молоде покоління втрачає той надважливий час, який потрібен їм для усвідомлення того, хто вони і ким хочуть стати. Час мріяти, творити, мислити. Тому, спробуйте вже зараз: відключіть свій телефон і ….подумайте про це))
Comments are closed.