Чи задумувались ви над тим, що залишаєте безліч підказок про своє психічне здоров’я в соціальних мережах. Нові дослідження показують, що слова, фотографії та, навіть, емоджі містять інформацію про наш настрій, психологічну стабільність чи, навпаки, депресію.
Це очевидно, коли мова йде емоційні коментарі, але інформація про наш стан проявляється вже на рівні стандартних відповідей чи повідомлень і тепер науковці намагаються зрозуміти, як виявляти і інтерпретувати ці сигнали.
У новому дослідженні, опублікованому в EPJ Data Science, спеціалісти з обробки даних взяли за основу Instagram акаунти 166 добровольців, а потім проаналізували за допомогою спеціального алгоритму 43,950 зображення з метою ідентифікування та передбачення депресії. Порівнюючи висновки з клінічним діагнозом кожного з учасників, дослідники виявили, що їхня модель є набагато точнішою за ту, яку використовують лікарі у своїй практиці.
Іншими словами, обліковий запис Instagram може виявити, чи ви у депресії! Правильний алгоритм дієвіший за кваліфікованого психоаналітика, стверджують автори дослідження.
«Лікарі не мають змоги постійно перебувати з вами, настільки часто і довго, як це робить наш мобільний телефон», – каже співавтор дослідження Кріс Данфорт, професор математичних, природничих і технічних наук в Університеті Вермонта. «Він знає про нас більше, ніж ми знаємо про себе самі».
Дослідження аналізувало колір фото, застосовані для його обробки фільтри, функцію розпізнавання облич, і, звичайно, коментарі користувачів. У депресивно налаштованих учасників фотографії мали більш темні, сірі чи сині відтінки. Вони набагато менше використовували фільтри Instagram, за винятком чорно-білого фільтру «Inkwell». Навпаки, оптимістично налаштовані учасники обирали висвітлюючий фільтр «Valencia». До речі, чим більше коментарів отримував пост, тим більше ймовірності, що його розмістив автор у депресії.
У дослідження була залучена ще одна група добровольців, які оцінювали фотографії з точки зору їхньої емоційної складової та попередніх висновків про психічний стан авторів. Вибірка показала, що більшість користувачів із депресією групою було виявлена, проте програма дала набагато більше вірних результатів.
Тим не менш, висновки незалежних експертів не були настільки оптимістичними. На жаль, кількість волонтерів для дослідження була занадто малою, тому невеликий розмір вибірки та відсутність демографічної інформації не дозволяє узагальнити результати для широкої сфери населення. Проте, як зазначив один із експертів, Глен Коперсміт, засновник і головний виконавчий директор аналітичної компанії Qntfy з аналізу психічного здоров’я (не брав участі в дослідженні), він може уявити собі майбутнє, де спеціальний додаток аналізує психічний стан користувача на основі даних соцмереж, та надсилає свій звіт фахівцю для остаточного діагнозу.
Таке майбутнє, звичайно, вимагає набагато більших досліджень і довіри користувачів соцмереж. Дозвіл на збір та аналіз даних в публічних платформах в контексті психічного здоров’я викликає серйозні питання про безпеку. Зокрема, якщо ця інформація потрапить в руки певних державних установ, органів страхування чи потенційних роботодавців. Проте, спеціалісти вважають, що користь від таких технологій перевищує ризики, якщо говорити, наприклад, про можливість врятувати когось від самогубства, ознаки наміру до якого надзвичайно важко помітити та попередити навіть близькому оточенню такої людини.
За матеріалами http://mashable.com
Comments are closed.