Деякі речі не повинні мінятися. Такі як любов. Так, соціальні мережі дозволяють нам легко спілкуватись, розвивати стосунки на будь-якій відстані та, навіть, роблять нас впевненішими, але вони також дають зрозуміти нам одну річ: сказане в Мережі дуже часто буває дещо легковажним. Назавжди не існує в Інтернеті. Тому, що любов – це особиста річ. Потрібно наполегливо і дуже важко працювати, довіряти себе усього іншому. Не можливо просто любити людину одним клацанням миші. Ви не зможете визначити, якою насправді є людина по її фото, постах чи мемах, якими вона ділиться. Ви повинні вирішити, наскільки сильно ви хочете бути, жити з цією людиною, яку ви так цінуєте та обожнюєте, і бути готовими до того, що це рішення може бути не на вашу користь.
Тепер ми показуємо усьому світу, як сильно ми любимо один одного, а колись в минулому, дві закохані душі ховались від інших, щоб найповніше відчути цю любов один від одного, щоб зрозуміти того, з ким ти будеш жити, щоб жити.
Ми повинні проходити кілометри, мріяти разом, відчувати біль та відчай, і сподіватись, що любов триватиме до самого кінця часу. Тепер більшість молоді боїться зобов’язань. Але бути коханим – це без перерв, коли ви в гуморі та он-лайн чи коли поставили комп’ютер в режим очікування. Адже кохати – це означає прийняти таким як є, а не таким, яким хочеться бути.
Покоління-міленіалів, так їх називають, вони багато подорожують, прагнуть різних речей, знаходять щастя в гаджетах та додатках. Їхні попередники так не роблять. Віртуальний світ для них не справжній. В реальному світі ви зіткнетесь із справжніми демонами. У віртуальному світі вам просто потрібно поставити на місце анонімних хейтерів чи тролів.
Жодне селфі не зловить, не передасть вашої краси. Закохатись – це знати, що хтось особливий є там. І тому, ви робите різні речі разом, надихаєтесь спільними мріями, і сподіваєтесь на щастя, тому що не уявляєте більше, з ким ще ви могли б робити усе це.
Справжнє кохання існує, але найжорстокіша річ, яку ви маєте знати про нього, що інколи, людей, вартих цього, не існує. Дорослішаючи, ми починаємо шукати кращого світу чи прагнути змін у, практично, усьому, що навколо, аж поки не зрозуміємо, що “знайти іншу половинку” може означати лише зробити нові помилки. І тому, коли ви любите когось, це не означає чекати, доки ця людина стане схожою на вас, чи дасть вам таку ж свіжість та блаженство відчуттів, які ви отримували від інших, тих, хто був з вами раніше.
Ми можемо показувати тільки те, що відчуваємо, але не те, як ми це відчуваємо. Люди можуть редагувати свої обличчя, потворні повідомлення, але не погані відносини. Ще два десятиліття тому, щоб бути з жінкою вашої мрії, вам потрібно було зробити дуже багато, в тому числі, розуміти, наскільки вам це потрібно. Нам необхідне Терпіння і так, квіти та шоколад) Бо Любов – це не віртуальна реальність, це реальна присутність, справжній прояв людини, яка дає нам відчути своє тепло, підтримку, навіть в невеличких деталях, наприклад, допомагаючи майбутній дружині зробити математику…..
І знаєте, якщо ви не робите дурниць знову і знову, спокійно спите цілу ніч, не турбуйтесь, у вас все в порядку. Просто…. це не любов;)
есе від Крістофера Райана Мейблока, автора “Найсуворіших речей, які ви коли-небудь дізнаєтесь про кохання”.
Comments are closed.